Ціни на нафту зробили різкий поворот: скільки коштує Brent і WTI

Ситуація на нафтовій біржі різко змінилася 13 червня / Фото: Getty Images, Колаж: Сьогодні

13 червня зранку ціни на нафту еталонних марок різко впали більш ніж на 2 долари, причиною стрімких змін на світових біржах знову став Китай.

За даними на європейській біржі ICE, ф’ючерсні контракти на нафту Brent подешевшали на 2,3 долара, або на 1,89%, і тепер ціна становить 119,78 долара за барель.

Коливання вартості ф'ючерсів Brent на біржі ICE 13 червня / Фото: скріншот

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Ціна бареля нафти West Texas Intermediate (WTI) опустилася на 2,27 долара, або на 1,88%, тепер за нього просять 118,54 долара.

Коливання вартості ф'ючерсів WTI на біржі ICE 13 червня / Фото: скріншот

Що вплинуло на ціни?

Як повідомив Reuters, головним фактором, що вплинув на нафтові ф’ючерси, стало чергове попередження про спалах COVID-19 у Китаї. Карантин може знову знизити попит на сировину. Ринок також занепокоєний глобальною інфляцією та повільним економічним зростанням.

З 1 червня офіційний Пекін скасував жорсткі карантинні заходи, оскільки масових випадків захворювання не було. Завдяки цьому промислові об’єкти в Шанхаї поступово відновлювали роботу. Китай є одним з найбільших споживачів нафти на ринку, тож зміни в країні суттєво впливають на ринок.

Водночас експерти переживають через зростання індексу споживчих цін у США – упродовж травня він піднявся на 8,6% більше, ніж очікувалося. Це рекордні показники з грудня 1981 року.

Аби полегшити ситуацію, світові нафтопереробні заводи працюють на повну потужність. Водночас провідний експортер Саудівська Аравія планує перевезти частину нафти в Європу з Китаю у липні.

Хто годує Росію під час війни

Експерти Центру досліджень енергетики та чистого повітря у Фінляндії підрахували, що Росія після повномасштабного вторгнення в Україну активно продавала викопні енергоносії. Від експорту продукції за 100 днів агресор заробив 93 млрд євро.

Одним з найбільших покупців російського газу та нафти залишається Євросоюз, на частку якого з 23 лютого до 3 червня припав 61% від загального обсягу експорту. За енергоносії Путін отримав від європейців 57 млрд євро.

Великим замовником став також Китай, який купив ресурсів на 12,6 млрд євро. На другому місці – Німеччина (12,1 млрд євро), на третьому – Італія (7,8 млрд євро).

Левова частка доходу РФ була від продажу сирої нафти – майже 46 млрд євро, за газ заробила 24 млрд євро. Ще 13 млрд євро Кремль отримав від продажу нафтопродуктів, 5,1 млрд євро від зрідженого природного газу та 4,8 млрд євро від імпорту вугілля.

Водночас значно скоротили купівлю кривавих ресурсів у Польщі, Фінляндії та країнах Балтії. Попри війну, наростили закупівлі Китай, Індія та Франція.

"Сьогодні" раніше писали, які енергетичні санкції передбачав шостий пакет обмежень, та розповідали, які європейські компанії погодилися платити за блакитне паливо рублями, за схемою Кремля.