"Північний потік-1" потрібно зупинити – як Україна може знищити цю "пуповину"

Як Україна може зупинити "Північний потік-1" / Фото: Getty Images, Колаж: Сьогодні

За багато років після розвалу СРСР Росія побудувала розгалужену систему газопроводів до Європи, які оминають Україну і фактично позбавляють нас транзиту. Найвідоміший з них – "Північний потік-2", який так і не був запущений після того, як Росія почала війну проти нашої країни.

Проте існує не менш підступний газопровід "Північний потік-1", що зараз працює майже на 100% своєї потужності. Водночас українська ГТС, яка б могла повністю замінити цей проєкт, завантажена лише на 19%.

"Сьогодні" розповідають, чи варто Україні боротися із "Північним потоком-1" та які правила порушує газопровід.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

За словами фінансового аналітика та економіста Олексія Куща, "Північний потік-1" – це своєрідна "пуповина", яка пов'язує Росію із Німеччиною.

"Це більше, ніж газопровід. Це матеріалізована ідея союзу між Берліном і Москвою, тому чим швидше ця "пуповина" буде перерізана, тим швидше буде зруйнована ця вісь", – каже Кущ.

Безперечно на користь України, щоб проєкт було зупинено якнайшвидше, адже він має ще й другий бік.

Політичний вплив

Експерт зазначає, що "Північний потік-1" це ще й інструмент впливу на німецькі політичні еліти за допомогою ціни на блакитне паливо.

"З боку України дуже важливо не скочуватися до якогось примітивного пропагандизму, не тиснути на совість тощо. Тому що це може викликати у німців зворотну реакцію, треба діяти за європейськими демократичними процедурами", – вважає аналітик.

Що потрібно зробити?

Економіст радить запустити судові розгляди через європейські інституції, що стосується "Північного потоку-1".

Справа в тому, що газопровід не відповідає Третьому енергопакету. У 2020 році німецький уряд на 10 років зробив виняток із загальних правил і вивів цей газопровід з-під дії європейського законодавства.

Тому тепер він не передбачає диверсифікації постачальника та транзитера.

"Тоді, дійсно, ці 50 млрд. кубів газу можуть піти через українську ГТС і залежність Росії від українського маршруту різко зросте і бажання вести агресивну війну не повністю, але частково знизиться", – розповідає Кущ.

Економіст упевнений, що саме зараз є шанс досягти успіху і переглянути статус "Північного потоку-1", адже багато європейців налаштовані проти Росії через її віроломне вторгнення в нашу країну.

У чому проблема для ГТС України?

Те, що зараз наша система завантажена лише на 19%, а "Північний потік-1" на 97% – проблема підписаного раніше транзитного договору.

"Те, що було закладено такі маленькі обсяги, це початкова помилка під час підписання транзитної угоди. До 2024 року змінити це практично нереально, оскільки ми самі підписалися під цими умовами, а надалі ми маємо розуміти, що максимальне завантаження нашої ГТС та зниження залежності Європи від російського газу – це дві несумісні речі", – пояснює експерт.

Наразі санкційна політика України спрямована на те, щоб максимально скоротити споживання російського газу в Європі та максимізація використання потужностей нашої ГТС не вкладається у цей план.

Відповідно – доведеться вибирати і краще, на думку Олексія Куща, вибрати посилення тиску санкцій на РФ та відмову Європи від путінського газу.

"Сьогодні" раніше писали, на скільки впали постачання блакитного палива з РФ з початку війни, і розповідали, де Україна шукатиме газ до наступного опалювального сезону.