Транскаспійський маршрут: Казахстан збирається продавати нафту в обхід Росії

Казахстан вирішив захистити себе від "дружби" з РФ / Фото: Reuters, Колаж: Сьогодні

7 липня президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв зібрав уряд та заявив про потребу диверсифікувати постачання нафти з країни.

Як повідомили на сайті президента, геополітична ситуація та "санкційне протистояння" призвело до розриву наявних транспортно-логістичних ланцюжків.

Казахи збираються пропрацювати альтернативні маршрути комунікації та доставлення вантажів. Насамперед реалізувати залізничні проєкти:

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

• Достик – Мойинти;
• Бахти – Аягоз;
• Мактаарал – Дарбаза;
• а також лінію в обхід Алмати.

Національну транспортну компанію "Қазақстан темір жолы" хочуть модернізувати, щоб здійснювати ще більше експорту.

Продаж нафти

Особливу увагу звернули на морські транспортні шляхи, оскільки більшість (80%) експортних постачань нафти з Казахстану проходять через російські чорноморські термінали.

"Зараз інший час. Я ставлю стратегічне завдання перед урядом – трансформувати наші порти й перетворити в один із провідних хабів Каспійського моря", – заявив Токаєв.

Планують укріпити морфлот, створити контейнерний хаб в порту Актау і диверсифікувати шляхи постачання нафти. Пріоритетом є Транскаспійский маршрут, збираються залучати інвесторів Тенгізського проєкту, збільшити потужності нафтопроводів Атирау – Кенкіяк і Кенкіяк – Кумколь.

Оперативна відповідь

Невипадково такі рішення президент Казахстану ухвалив саме 7 липня. Це сталося наступного дня після призупинення Росією морського нафтового термінала в Новоросійську на березі Чорного моря. Через цей об’єкт експортують абсолютну більшість казахстанської нафти на міжнародні ринки.

Термінал належить "Каспійському трубопровідному консорціуму" (КТК), більшістю акцій якого володіють уряди РФ (31%) та Казахстану (21%). Загальна потужність об’єкта становить 67 млн тонн на рік. Він є дуже важливим, оскільки з’єднує родовища нафти на заході Казахстану та в Каспійському морі й виводить чорне золото в Європу.

Приморський суд Новоросійська ухвалив, що термінал КТК не працюватиме 30 діб. Підставою стало нібито виявлене "Ространснадзором" порушення в сфері транспортування, і орган нагляду вимагав призупинити роботу підприємства на 90 діб.

Експерти переконані, що такий крок є "привітом" Росії Казахстану у відповідь на спроби замінити російську нафту на ринку Євросоюзу. Такі зміни почали відбуватися після запровадження санкцій Заходу. Внаслідок зупинки термінала, європейський ринок втратить за місяць до 8 млн тонн нафти.

Цікавим є і той факт, що 6 липня у Казахстані також стався вибух на одному з найбільших нафтових родовищ Тенгіз. Там нібито здійснювали гідравлічні тести й одна з труб не витримала тиску – загинуло двоє робітників, ще троє постраждали.

Нафтогазове родовище Тенгіз – одне з найбільших у Казахстані, запаси нафти оцінюються у 3,2 млрд тонн. Трагедія співпала із заявами Токаєва про готовність збільшити постачання енергоносіїв до ЄС та рішення російського суду в Новоросійську.

"Сьогодні" раніше писали, що впродовж останнього тижня ціни на світову нафту різко пішли в піке та сягнули квітневих показників, і розповідали, що російський Газпромбанк збирається позбутися закордонної "доньки".