Ціни на Brent та WTI знову кусаються: що спровокувало світовий ринок

У вівторок, 14 червня, вартість барелів нафти на світовому ринку зробила черговий розворот – цього разу помітна тенденція до здорожчання ф’ючерсних контрактів.

Відповідно до інформації на європейській біржі ICE, барель чорного золота марки Brent здорожчав на 0,9%, або трохи більше, ніж на долар – за ф’ючерси виставили ціну 123,37 дол./барель.

Майже аналогічна ситуація з барелем West Texas Intermediate (WTI), вартість ф’ючерсів на який підскочила на 0,8%, або на 96 центів, до 122 дол./барель.

Що спровокувало стрибок цін?

За інформацією Reuters, у Лівії на тлі політичної кризи зменшився експорт та видобуток ресурсу до 100 тис. барелів на добу із 1,2 млн барелів на добу за аналогічний період 2021 року.

Водночас хоч інші виробники з ОПЕК+ нарощують квоти, ринок все ще схвильований нафтовим ембарго на російську сировину та відсутністю інвестицій у галузь. Аналітики вказують, що втрати постачання майже не покриваються на глобальному ринку.

Не останню роль відіграв і новий спалах COVID-19 у Китаї. Великі гравці побоюються нової фази карантину, яка вчергове зупинить виробництво і, відповідно, попит на нафту в країні знизиться.

Експерти зазначають, що зростання цін на нафту може зупинити Федеральна резервна система США, якщо підвищить відсоткову ставку, попри всі очікування. Це дасть сигнал трейдерам, що вони можуть не зосереджуватися лише на ситуації в Китаї.

РФ продовжує збагачуватись

Численні санкції Заходу хоч і впливають на економіку агресора, але нафтогазовий сектор Росії продовжує заробляти криваві гроші. За підрахунками експертів Центру досліджень енергетики та чистого повітря у Фінляндії, після 24 лютого РФ активно продавала ресурси та заробила 93 млрд євро.

Одним з найбільших покупців російського газу та нафти залишається Євросоюз, на частку якого з 23 лютого до 3 червня припав 61% від загального обсягу експорту. За енергоносії Путін отримав від європейців 57 млрд євро.

Великим замовником став також Китай, який купив ресурсів на 12,6 млрд євро. На другому місці – Німеччина (12,1 млрд євро), на третьому – Італія (7,8 млрд євро).

Найбільші суми надійшли саме від продажу чорного золота – майже 46 млрд євро, вдвічі менше грошей приніс природний газ – 24 млрд євро. Окрім цього, РФ продавала нафтопродукти (13 млрд євро), скраплений природний газ (5,1 млрд євро), імпортувала вугілля (4,8 млрд євро).

На відміну від багатьох масштабних покупців, є й такі, що значно скоротили торгівлю з Росією. Зокрема, від кривавих ресурсів відмовились у Польщі, Фінляндії та країнах Балтії. А ось Китай, Індія та Франція використали ситуацію по повній та наростили закупівлі.

"Сьогодні" раніше писали, які європейські компанії погодилися платити за блакитне паливо рублями за схемою Кремля та які енергоресурси заборонили вивозити з України під час війни.