Через термінал прокачували 80% від усієї нафти на експорт з Казахстану / Фото: Getty Images, Колаж: Сьогодні
Упродовж 30 діб в Росії не працюватиме морський термінал "Каспійського трубопровідного консорціуму" (КТК), через який постачали нафту з Казахстану.
Як передають місцеві видання, таке рішення ухвалив Приморський суд Новоросійська через порушення в сфері транспортування, які нібито виявив "Ространснадзор".
Орган нагляду вимагав призупинити роботу підприємства на три місяці, але суд обмежився лише 30 днями. У КПК відмовились коментувати ситуацію, але збираються оскаржувати рішення.
Чим важливий термінал?
Через нафтовий термінал КТК в Чорному морі експортують найбільше ресурсу з Казахстану (80%). Загальна потужність становить 67 млн тонн на рік, трубопровід з’єднує родовища нафти на заході Казахстану та в Каспійському морі.
Власником морського нафтового термінала є КТК, але у це підприємство вкладаються чимало великих інвесторів. Наприклад, 31% акцій належить російському уряду (з них 24% – "Транснафті"), майже 21% володіє уряд Казахстану ("Казмунайгаз" і Kazakhstan Pipeline Ventures), решта належить іншим компаніям:
- Chevron Caspian Pipeline Consortium Company – 15%;
- LUKARCO B.V. – 12,5%;
- Mobil Caspian Pipeline Company – 7,5%;
- Rosneft-Shell Caspian Ventures Limited – 7,5%;
- BG Overseas Holding Limited – 2%;
- Eni International N.A. NV. – 2%;
- Oryx Caspian Pipeline LLC – 1,75%.
Як пояснив представник Інституту Чорноморських стратегічних досліджень Андрій Клименко в коментарі ЦТС, такий крок є "привітом" Росії Казахстану. Це відповідь на спроби казахів замінити російську нафту на ринку ЄС.
Внаслідок призупинки роботи термінала, європейський ринок за місяць втратить до 8 млн тонн нафти. Таким чином Росія знову штучно посилює енергетичну кризу в Європі.
Росія втратила важливий проєкт
Енергетичний сектор в РФ штормить, як наслідок західних санкцій та вторгнення в Україну. Одна за одною з країни виходять великі компанії, а місцеві підприємства втрачають інвесторів. Нещодавно заморозили черговий великий проєкт "Роснафти" з видобутку копалин в Арктиці.
Причина – санкції, адже інвестори мали вкласти в розробку 70 млрд євро. До 2030 року росіяни планували вийти на видобуток в тих місцях до 2% світової нафти. Зараз же, за прогнозами, проєкт не зможуть запустити мінімум до 2029 року, хоч попередній запуск планували на 2024 рік.
На цьому міжнародні партнери України не зупинятимуться – газове ембарго має стати головним пунктом у сьому пакеті санкцій ЄС проти Росії. Так мають намір запобігти подальшій російській агресії в Україні.
Інші втрати "Роснафти" пов’язані з дочірніми компаніями та акціями за кордоном. У Німеччині можуть націоналізувати чи передати під контроль іншим компаніям нафтопереробний завод PCK Raffinerie Schwedt.
Нафта на підприємство надходить з РФ нафтопроводом "Дружба" ще з 60-х років і на 90% забезпечує Берлін паливом.
Крім того, завод постачає ресурс до Західної Польщі. З огляду на важливість підприємства для енергетики, Німеччина розглядає можливість тимчасово передати операції НПЗ під контроль британського гіганта Shell або взагалі націоналізувати.
"Сьогодні" раніше писали, що світові ціни на нафту можуть зрости до високих показників у розмірі 380 дол. за барель, а також розповідали, коли заморожені активи Росії передадуть Україні.