Великий перезапуск: як працює українська промисловість за умов війни

Війна завдала неабияких збитків промисловості України / Фото: Getty Images, Колаж: Сьогодні, gmk.center

Всупереч російській пропаганді, яка активно продукує міфи про історичну залежність України від росії, про кількість значущих "подарунків", які нібито дала Україна у вигляді територій та підприємств, є досить яскравий факт: під час Другої світової росія забрала 550 українських заводів і… забула їх повернути після війни.

Варто зауважити, що під час Другої світової війни українська промисловість зазнала величезних збитків. Промовисто про це кажуть і цифри: 40% усіх матеріальних втрат усієї СРСР становили саме втрати України. Що розвіює ще один міф російської пропаганди: про те, що найбільші витрати зазнала росія.

Вже 1941 року стало ясно, що українські заводи, серед яких були підприємства чорної металургії, необхідно рятувати – і їх сотнями ешелонів почали вивозити до Росії – на Урал, Сибір, середню Азію. Більшість з них, 550 підприємств, так і не повернулися до України.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Перевозили підприємства разом із працівниками. Лише з Донбасу та лише з підприємств Міністерства чорної металургії було евакуйовано 13 тисяч кваліфікованих спеціалістів.

З Маріупольського металургійного комбінату імені Ілліча до Магнітогорська евакуювали найпотужніший у СРСР товстопрокатний стан, щоб виробляти на ньому броню для танків Т-34.

Але не все можна було вивезти. Тому шахти затоплювали водою, а доменні печі (54 штуки!) просто підірвали.

2022 року, з початком повномасштабної війни росії проти України, збереження промисловості – це, як і раніше, дуже важливе питання для країни.

ГМК – галузь, яка забезпечує 10,5% від ВВП України. Від її стабільності безпосередньо залежать валютні надходження до країни та суттєва частина бюджету. Війна, яку розпочала росія, вдарила по промисловості: є зруйновані потужності та інфраструктура, обмежений доступ до сировини. Не менше 70% виробничих підприємств зменшили або зупинили власні виробництва.

Якщо цей процес не зупинити, як стверджують Експерти GMK-center, падіння промислового виробництва 2022 року може перевищити 50%, а на його відновлення підуть роки.

Українська металургія поступово відновлює роботу

Проте українська металургія поступово відновлює роботу, найбільші компанії перезапускають свої підприємства, – про це пише й The Wall Street Journal. Журналісти вказують на те, що найбільші компанії в країні – Метінвест та "АрселорМіттал" – анонсували плани із запуску своїх потужностей, незважаючи на низку логістичних проблем.

Перезапуск є довгоочікуваним стимулом для української промисловості, яка постраждала від російського вторгнення. Велика сталеливарна промисловість України законсервувала свою діяльність через побоювання щодо безпеки та труднощів з постачанням та експортом готової продукції, – повідомляє ЗМІ.

Вдається відновити провадження у містах, які зовсім або відносно не постраждали від російських загарбників. Так, більшість великих промислових підприємств Запоріжжя відновили робочі процеси. Про це повідомив міністр інфраструктури Олександр Кубраков. До таких підприємств він відніс:

• "Мотор Січ";
• "Запоріжсталь";
• "Запоріжвогнетрив";
• "Запоріжтрансформатор";
• КПК "Іскра";
• КБ "Прогрес";
• "Дніпроспецсталь";
• Запорізький завод феросплавів;
• Запорізький абразивний комбінат;
• Запорізький завод тяжкого кранобудування;
• МІГ "Ремонт";
• Запорізький електровозоремонтний завод;
• Укрграфіт;
• Запорізький автомобільний завод тощо.

Сайт "Сьогодні" розповість про те, як відновлюються найбільші підприємства України.

"АрселорМітал": запуск доменної печі та генеральне прибирання

10 квітня о 7-й ранку, на 46-й день війни в Україні доменна піч №6 першого доменного цеху "АрселорМіттал Кривий Ріг" видала перший за свою історію військовий чавун. Відновлення роботи печі під час воєнного стану стало знаковим для підприємства та країни загалом, – повідомив "АрселорМіттал", найбільше гірничо-металургійне підприємство України, що входить до складу міжнародної корпорації ArcelorMittal.

Запуск доменної печі дуже важливий крок: через війну "АрселорМіттал" (як і "Запоріжсталі" групи "Метінвест") довелося повністю зупинити гарячі цехи – вперше після Другої світової війни. Коксохімічний завод працював на гарячому простої, а гірничодобувний департамент – на мінімальних потужностях.

Наразі компанія поетапно відновлює виробництво. Поки що це запуск лише однієї з чотирьох доменних печей "АрселорМіттал Кривий Ріг".

Зараз домна поступово виходить на видачу до 3 тисяч тонн чавуну за добу (до війни ця ж піч виробляла 3800 тонн чавуну за добу). Далі чавун перетворюється на зливки – напівфабрикат, готовий до відправки споживачам.

Але інша проблема – це якраз транспортування продукції.

Близько 80% готової продукції "АрселорМіттал Кривий Ріг" йшло на експорт, зокрема – сталь. Більшість – через порти Чорного моря. Наразі порти Одеси та Миколаєва заблоковані. Тому "АрселорМітал" відправляє вантажі залізницею, і з її ж допомогою отримує сировину.

Поки залізничний рух на підприємстві тимчасово скоротився, фахівці підприємства зайнялися генеральним прибиранням залізничних колій – на багато раніше було складно потрапити через постійно працюючі агрегати.

Водночас компанія повідомляє: у квітні 2022 року збираються збільшити виробництво залізорудного концентрату до 500 тис. тонн (у березні 2022 відвантажили 320 тис. тонн). До того ж концентрат експортується не морем, а залізницею – зокрема, до Польщі.

Вже у травні комбінат планує вийти на 80-90% потужності виробництва (зараз цей показник становить близько 40%).

"Інтерпайп": часткове відновлення

Український трубний завод "Інтерпайп" відновлює операційну діяльність у Дніпрі, Нікополі та Новомосковську.

Насамперед будуть запущені цехи оздоблювальних робіт з доопрацювання трубних напівфабрикатів, залізничних коліс та колісних пар, – повідомляє компанія. – Основна частина готової продукції експортуватиметься на європейський ринок.

Наприкінці березня компанія спромоглася почати відвантажувати до Європи продукцію, вироблену до початку російського вторгнення. Перевозять її за допомогою автотранспорту.

Пропускна спроможність логістичних каналів в Україні обмежена, тому обсяги вантажів не йдуть у жодне порівняння з довоєнними обсягами, – коментує "Інтерпайп".

Також компанія висловила надію, що ситуація поліпшуватиметься і вона зможе запустити гарячу частину – прокатні стани для виробництва труб та залізничних коліс.

"Метінвест": поновлення виробництва

У квітні група "Метінвест" перезапустила свої підприємства в Запоріжжя після 33-денної консервації.

В історії комбінату "Запоріжсталь" це друга тривала зупинка – перша припала на Другу світову війну, – повідомив Олександр Мироненко, генеральний директор "Запоріжсталі".

Всі підприємства в Запоріжжі становлять один виробничий ланцюжок. Почали запускатися з Запорізького ливарно-механічного заводу: він підготував необхідні запчастини для запуску.

Наступним було запущено Запорізький коксохімічний завод, який забезпечує коксом доменне виробництво.

Далі було запущено основні виробничі цехи комбінату "Запоріжсталь". Запущено аглофабрику, роздмухали 2 з 4-х доменних печей. Наступним етапом збираються запустити мартенівський цех та відновити прокатні цехи для виробництва гарячих та холодних рулонів – вони вирушать на експорт.

Водночас металургійний комбінат "Каметсталь" групи "Метінвест" – єдиний завод в Україні, який у березні працював майже на повну потужність.

У режимі гарячої консервації знаходяться маріупольські заводи – Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча і "Азовсталь", які зазнали бомбових ударів та артилерійського обстрілу російських загарбників.

Поки не буде зупинено активну фазу російської військової агресії та відновлено надійні канали зв'язку із заводами, оцінити її вплив на заводи групи неможливо, – заявляють в компанії.

При цьому шахтоуправління "Покровське", найбільший виробник коксівного вугілля, продовжує роботу.

Corum Group (ДТЕК ЕНЕРГО): нові потужності

Машинобудівна компанія Corum Group відкрила потужності у двох західних областях України у Хмельницькій та Волинській.

За словами гендиректора ДПЕК Енерго, до складу якого входить компанія, Ільдара Салєєва, незважаючи на війну з російськими загарбниками, вдалося оперативно знайти альтернативні потужності та перемістити на захід країни критично важливе виробництво.

Від роботи машинобудівників залежить робота вугільних підприємств і, відповідно, стабільне електропостачання країни.

У Хмельницькому виготовлятимуть анкери та протипожежні труби – частина продукції "Корум Дружківського машинобудівного заводу". Процес виробництва вже налагодили, а першу партію анкерів випустили.

Рештаки та зірочки виготовляли на "Корум Світло шахтаря". Наразі роботу розподілять між промисловими майданчиками Волині. Першу партію для шахтарів планують випустити у травні.

Та інші

За інформацією GMK Сент, компанія Ferrexpo, великий експортер котунів, продовжує підтримувати експорт котунів до ЄС залізницею, хоча і знизила обсяги.

Рудник "Суха Балка" DCH Steel продовжує роботу з видобутку залізняку підземним способом.

Виробник безшовних нержавіючих труб "Сентравіс" відновив роботу кількох секторів, щоб виконати замовлення із незавершених труб, що знаходяться на різних етапах виробництва.

Продовжують роботу Нікопольський та Запорізький заводи феросплавів. НЗФ виплатив працівникам наперед зарплату за лютий та березень, заздалегідь заплативши до бюджету податків на 400 млн грн.