Росія нахабно вдерлася на територію України та почала наводити свої порядки – знищувати мирних людей, інфраструктуру та цілі міста. Дії окупантів негативно вплинули не лише на українську економіку, але й на РФ та світовий ринок.
Однак Україна може відновитися після перемоги, а приватний сектор уже шукає нові ринки збуту та шляхи експорту. Про це повідомив генеральний директор групи Метінвест Юрій Риженков в інтервʼю з телеведучим Тиграном Мартиросяном на Youtube-каналі "Україна 24".
Яка ситуація в Маріуполі?
Із початком російського вторгнення, роботу заводів у місті довелося призупинити. Бомбосховища заздалегідь підготували, аби там могли сховатися не лише працівники компанії, а й жителі Маріуполя. Укриття забезпечили водою та їжею, але після тижнів блокади запаси закінчуються – місто опинилося на межі гуманітарної катастрофи.
"Жодного разу нормально не спрацював "зелений коридор" – щоразу його зривали представники російської армії", – наголосив Риженков.
Усіх, кого могли, евакуювали з міста. Люди також продовжують вибиратися з міста на свій страх і ризик. Для них організували місця в Запоріжжі та Кривому Розі, ще частина переселенців перебуває у так званій сірій зоні, де їм надають допомогу.
Чи можна відновити потужності?
Підприємцям складно проаналізувати, які можливості щодо відновлення роботи підприємств у Маріуполі, оскільки немає повної інформації про збитки і пошкодження. Однак із наявних даних можна зробити висновок, що за кілька місяців технічно потужності працюватимуть.
Складніше питання з працівниками заводів, яких потрібно забезпечити житлом та інфраструктурою. У Метінвесті планують спорудити контейнерне містечко, яке замовляли під інвестиційний проєкт ще до війни. Там зможуть проживати спочатку переселенці, а тоді – працівники з Маріуполя.
"Містечко з контейнерів можна зібрати за кілька тижнів, воно може функціонувати з санітарними й житловими приміщеннями. Працюємо над тим, щоб воно якомога швидше приїхало в Україну", – додав Риженков.
Як працюють підприємства під час війни?
На 80% потужностей працює "Камет-сталь" у Кам’янському – підприємство економить природний газ. До 40% завантажені ГЗК у Кривому Розі, продовжує роботу шахтоуправління "Покровське" та підприємства за кордоном. В основному зараз працюють на європейський ринок, де за березень збільшили заявку майже вдвічі.
"Усі підприємства допомагають матеріалами та товарами. Виготовили й передали Збройним силам понад 40 тисяч протитанкових їжаків та 10 тисяч спеціальних шипованих ланцюгів. Налагодили виробництво пластин для бронежилетів, яких передали уже понад 2 тисячі", – зауважив Риженков.
Що відбувається з експортом?
До війни сировину на українські підприємства та продукцію на світовий ринок збували в основному через морські порти. Робота більшості з них заблокована або вони окуповані військами РФ. Відтак, перед металургійними підприємствами постало питання логістики, щоб відновити експорт та імпорт сировини.
"Наше завдання – знайти розв’язання логістичної проблеми і запустити економіку. Це те, над чим ми активно працюємо", – наголосив Риженков.
Продавати товари планують здебільшого у Європу, розглядають і далекосхідний ринок. Разом із залізничниками та урядом планують шляхи виходу із ситуації, планують дещо модернізувати і перейти на інноваційні рішення, наприклад, контейнерні перевезення.
"Є багато ідей, які пропрацьовує робоча група разом із "Укрзалізницею". Звичайно ж, ми знайдемо рішення", – акцентував гендиректор Метінвесту.
Яка ситуація з "Метінвест Політехнікою"?
У 2020 році створили перший в Україні недержавний гірничо-металургійний заклад вищої освіти. Під час війни "Метінвест Політехніку" не закрили, персонал намагаються зберегти.
"Більшість персоналу евакуювали, вони перебувають у відносній безпеці та продовжують працювати над створенням програм", – пояснив Риженков.
Раніше ми розповідали, що буде з ринком пального в Україні, з огляду на ворожі обстріли складів у західних областях. Читайте про те, яких цін на бензин очікувати в квітні за посиланням.